Травми головного мозку: від розуміння до ефективного лікування

Травми головного мозку: від розуміння до ефективного лікування

Травми голови — це різноманітні ушкодження головного мозку, які виникають з різних причин і проявляються різною симптоматикою. До 40% всіх випадків травм голови припадає на ушкодження центральної нервової системи. Ці травми вважаються одними з найпоширеніших причин смерті та інвалідизації, займаючи лідируючі позиції з показником у 40-60%.

Забій головного мозку

Цей тип травм характеризується наявністю вогнищевих симптомів. Однією з абсолютних ознак будь-якого ступеня удару є перелом основи або склепіння черепа, або присутність домішок в цереброспінальній рідині.

Забій головного мозку може супроводжуватися легкою або важкою анізокорією. Важку анізокорію не можна сплутати з синдромом Горнера — він проявляється у вигляді міозу, енофтальму або птозу, що іноді розцінюють як мідріаз з протилежного боку. Ці форми зіничних розладів потрібно розрізняти, оскільки синдром Горнера викликаний пошкодженням синаптичного сплетення, зокрема — зірчастого вузла.

Зросла явна розширення зіниці у деяких випадках свідчить про пряму компресію зорового нерва. Це може викликати тривогу, оскільки можливе здавлення внутрішньочерепною гематомою гомолатеральними півкулями. Забій легкого ступеня характеризується симптомами рефлекторної асиметрії.

У разі удару середньої тяжкості спостерігаються більш виразні осередкові симптоми ураження ЦНС, такі як геміплегія або геміпарез, афазія, гіпестезія, ураження черепних нервів (трійчастого, слухового, лицевого, окорухового). У гострому періоді симптоми нагадують загальномозкові, але після відновлення свідомості стають більш виразними.

Забій важкого ступеня включає травму основи мозку, медіобазальних відділів, дієнцефальної області. Такий стан може закінчитися летальним результатом. Для нього характерні тривалий сопорозно-коматозний стан, особливо при первинному ураженні стовбура мозку, часто супроводжується розладом життєво важливих функцій, грубі неврологічні порушення — як загальномозкові, так і локальні, глибокі розлади метаболізму, кровотоку і т.д. Якщо підвищується внутрішньочерепний тиск, присутні застійні диски зорових нервів. Після виходу з коми пацієнти тривалий час перебувають в стані сопору або оглушення, відзначається дезорієнтація.

Струс головного мозку

Струс головного мозку — це комплекс симптомів, що виникає після травми черепа і проявляється функціональними порушеннями. Головними серед них є вегетативні розлади. Ця форма травми є найбільш простою. З фізіологічної точки зору, струс головного мозку представляє собою синдром раптового паралічу або парезу вазомоторної, дихальної, рефлекторної функцій мозку, що виникають внаслідок травматичної втрати свідомості. Відмінною особливістю цього синдрому є відсутність морфологічних змін в оболонці та тканинах мозку, що розрізняє його від інших травм головного мозку. Ознаки струсу мозку включають:

  • Порушення свідомості може виявлятися в діапазоні від оглушення до сопору, що може тривати кілька секунд або декілька хвилин.
  • Відзначається ретроградна амнезія, яка охоплює події, що відбувалися безпосередньо перед травмою, а також антероградна амнезія, що включає вузький період часу після травми.
  • Після відновлення свідомості постраждалий може скаржитися на головні болі, запаморочення, слабкість, шум та дзвін у вухах. Спостерігаються припливи до обличчя, порушення сну, пітливість та ряд інших вегетативних проявів. Також спостерігаються болі в області очних яблук та чола під час руху відкритих очей, розвивається вестибулярна гіперестезія, окулостатичний феномен та дивергенція очних яблук під час читання.
  • Дихання може стати поверхневим зі зміною частоти, але без аритмії, пізніше воно швидко повертається до норми. Пульс, який відповідає фізіологічній нормі, може спочатку стати дещо частішим або сповільненим після травми.
  • Можливе одноразове блювота безпосередньо після удару.
  • Обличчя може спочатку збіліти, а потім згодом стати гіперемійним.
  • У деяких випадках струс може супроводжуватися асиметрією мімічної мускулатури обличчя, сухожильних та шкірних рефлексів, які зникають на третій день після отримання травми.
  • Іноді спостерігається знижений лікворний тиск.

Зазвичай стан пацієнтів повертається до норми протягом тижня після травми за умови адекватного лікування струсу головного мозку.

Діагностика

Для діагностики захворювання мозку застосовуються різноманітні дослідження. Це включає люмбальну пункцію для вивчення тиску, прозорості та складу цереброспінальної рідини, ангіографію судин головного мозку та енцефалографію. Ангіографія дозволяє визначити місце та характер пошкодження судин. Також широко використовується пробна трепанація черепа, що дозволяє отримати найточніші дані про травму та порожнину черепа.

Лікування

Лікування черепно-мозкової травми включає комплекс заходів. У випадку важкої травми проводяться реанімаційні заходи, спрямовані на відновлення серцево-легеневої та мозкової діяльності. При закритій травмі з переломом склепіння черепа виконується хірургічне лікування, що включає видалення уламків кістки та накладання глухого шва на м’які тканини. У випадку задовільного стану пацієнта може бути проведена первинна краніопластика. Однак, якщо стан пацієнта важкий, ця процедура відкладається.

При відкритих травмах голови проводиться хірургічна обробка рани, включаючи висічення м’яких тканин, видалення кісткових осколків, згустків крові та мозкового детриту, а також накладання швів. У випадку виявлення внутрішньочерепної гематоми може бути проведена трепанація черепа.

При синдромі струсу мозку пацієнту показується спокій. Активація відбувається лише при поліпшенні самопочуття. Лікування струсу мозку включає медикаментозну терапію, яка включає седативні, десенсибілізуючі, антигістамінні препарати, призначені лікарем, а також ефективну фізіотерапію. При ударах мозку пацієнту рекомендується постільний режим, тривалість якого залежить від тяжкості травми. Перша медична допомога може включати введення лідази і кисню, щоб зупинити кровотечу та запобігти спайковому процесу.

Незалежно від природи симптомів, важливо швидко отримати медичну допомогу. Звертайтеся до спеціаліста, такого як лікар-нейрохірург Леонтьєв Олексій у Тернополі, для правильної діагностики та ефективного лікування.